Козак Мамай¶
«Козак Мамай» — народна картина (лубок), надзвичайно популярна в українців; зображує козака-бандуриста, що сидит «по-турецьки» у степу під дубом. Образ є узагальненим символом української історії та легендарного предка козацтва, пов'язаним із ім'ям ординського темника Мамая та його нащадків — князів Глинських.
Огляд (Overview)¶
«Мамаїв» здавна малювали на стінах, дверях, віконницях, скринях, вуликах, посуді, полотні, дереві й папері. Збереглося близько ста творів XVIII — першої половини XIX ст.; найдавніший датують початком XVIII ст., хоча багато дослідників вважають, що вони існували й раніше (XVII ст. і давніше).
Походження образу достеменно невідоме. Воїн-бандурист міг виникнути як збірний образ жителя прикордонного Глинського князівства (жителів якого, можливо, називали «мамаями»). Культ предка-засновника козацтва Мамая поширили на Північному Причорномор'ї та Полтавщині його нащадки — князі Глинські, зокрема Богдан Федорович Глинський (воєвода черкаський 1488–1495), який очолив похід на Очаків 1493 року і підписувався у документах як Мамай. Найбільше розповсюдження картини з Козаком Мамаєм мали саме на теренах колишнього Глинського князівства на Полтавщині.
Ключові деталі / Підтеми¶
- Пластичний канон: козак сидить на землі, підібгавши ноги «по-східному», у степу під дубом; на гілках — амуніція (рушниця, шабля, лук, стріли, пістоль, порохівниця, сумка, посуд); палить люльку та грає на бандурі (кобзі); одягнений у жупан/кожух, сорочку, шаровари, чоботи-сап'янці; позаду — кінь, прив'язаний до списа.
- Іконописна близькість: народні митці копіювали старі зразки, вносячи нові деталі, що зближує «Козака Мамая» з класичним іконописом; картини висіли в помешканнях поруч з іконами (народна канонізація козацтва).
- Географія популярності: вся етнічна територія України (Гетьманщина, Запорожжя, Правобережна Київщина, Черкащина), з осередком найбільшого поширення на землях колишнього Глинського князівства на Полтавщині.
- Персонажі та написи: на картинах трапляються імена ватажків (Максим Залізняк, Семен Палій, Нечай, Харко, Сава Чалий) або збірні типи (Бардадим, Шарпило, козак-сіромаха); часто — віршовані написи з гумором і самоіронією.
- Історичний прототип і черкаське козацтво: військове хрещення черкаських козаків під проводом князь Богдана Мамая-Глинського під Очаковом (1493) прославило ім'я козаків, а постать Мамая закріпилася як архетип захисника Вітчизни.
Джерела та посилання¶
- Полтавщина та Крим. Дві історії української державності — стаття Олександра Дзюби («Кримська світлиця», 2017, № 2); зв'язок образу Козака Мамая з Глинським князівством на Полтавщині, князем Богданом Глинським та взяттям Очакова 1493 р.
- Мамай. Кримський запорожець — стаття Євгена Букета в газеті «Кримська світлиця» (2016, № 42); біографія, Мамаї-Глинські, козацтво.
- Мамай — ветеран Куликовської битви — стаття Валерія Верховського (2018, № 13): нащадки Мамая через ~110 років після 1441 у створенні українського козацтва.
- Мамай — ординський темник, історичний предок князів Глинських.
- Глинське князівство — автономна держава на Полтавщині, де картини з Козаком Мамаєм набули найбільшого поширення.
- Богдан Федорович Глинський — черкаський воєвода, який підписувався прізвищем Мамай і очолив перший розголосний похід козаків на Очаків (1493).
- Тарак-тамга — геральдичний знак Кримського ханства та роду Глинських («герб Киркор»).
- Андрій Щекун — головний редактор газети «Кримська світлиця», де опубліковано джерела.
- Ханська Україна — доба, коли образ козака-бандуриста став символом держави Війська Запорозького під булавою кримського хана й Османської Порти.
- Козацький цвинтар біля Перекопу — матеріальне свідчення присутності запорозьких козаків у Криму.