Ашик Умер (кримськотатарський поет-акин, XVII ст.)¶
Ашик Умер (Абдулла Кендже-оглу; 1621, Гезлєв/Євпаторія — 1707) — найпопулярніший кримськотатарський поет-акин, автор понад 2000 віршів і поем, який здобув величезну славу ще за життя і визнаний першим у довгому ряду ашиків усього Османського регіону.
Огляд (Overview)¶
Ашик Умер народився 1621 року в Гезлєві (нинішня Євпаторія) у родині заможного хутровика Абдулли Кендже-оглу. Серед сотень імен тюркомовних поетів його ім'я стоїть у першому ряду найпопулярніших авторів. Дослідники та носії ашикської традиції визначають його першим у довгому ряду поетів-ашиків не лише Криму, а й усього Османського регіону. За своє життя Ашик Умер створив понад 2 тисячі віршів і поем. Помер 1707 року.
Ключові деталі / Підтеми¶
- Походження: Син хутровика Абдулли Кендже-оглу, власника лавки та шанованого городянина Гезлєва. Народився 1621 року; немовля назвали старовинним кримськотатарським ім'ям Умер.
- Навчання: Батько віддав його до престижного медресе при Ханській мечеті, проте наука не давалася хлопцю — він отримував погані оцінки й нарікання наставника Шерефі-ефенді.
- Легенда про саз і небесну діву: За переказом, зневірений школяр пішов на старе кладовище, де вві сні йому з'явилася небесна діва, яка подарувала музичний інструмент — саз — і провістила долю поета. Прокинувшись, він знайшов поруч справжній саз, а невдовзі почав говорити віршами — так відкрився його поетичний талант.
- Представлення хану: Умера було представлено хану Бахадиру Гіраю й обдаровано його милістю; після цього батько не перешкоджав обдарованості сина.
- Ашикська музична традиція: У музичній культурі Кримського ханства Ашик Умер репрезентує ашикський напрямок — народно-поетичну та пісенну творчість поетів-співців, що акомпанували собі на сазі.
- Мандри Сходом: Змужнівши, Ашик залишив рідне місто й вирушив у подорож країнами Сходу, бичуючи у своїх піснях звичаї сучасників. Найчастіше він бував у Коньї — суфійському центрі Османської імперії.
- Повернення та смерть: Постарівши, багатий і знаменитий, повернувся до рідного міста; останні роки присвятив будівництву мечетей. Помер 1707 року біля стін однієї з них, яку відтоді назвали мечеттю Ашик Умер. За іншою версією, був похований на Карантинній косі в піщаному бархані біля моря.
Суперечності та відкриті питання¶
- Щодо місця поховання джерело подає дві версії: біля мечеті, названої на його честь (Ашик Умер), або на Карантинній косі в піщаному бархані біля моря.
Джерела та посилання¶
- Ашик Умер (кримськотатарський поет-акин, XVII ст.) — Життєпис поета-акина з газети «Кримська світлиця» (2016, №50), основа цієї сторінки.
- Кримськотатарська музика ханського періоду — Стаття Джеміля Карікова, що описує ашикський напрямок та роль Ашика Умера.
- Джеміль Каріков — Музикознавець, дослідник ашикської та класичної кримськотатарської музики.
- Кримськотатарська класична музика ханського періоду — Концептуальна сторінка про три напрямки музики ханської доби.
- Анатолій Пономаренко (український дипломат, уродженець Євпаторії) — Обидва — уродженці Євпаторії (Гезлєва), пов'язані з історією Криму.
- Афанасій Нікітін (тверський мандрівник, автор «Хоження за три моря») — Афанасій Нікітін і Ашик Умер — постаті, пов'язані з історією Криму та кримських татар.
- Кримська православна єпархія — Гезлєв (Євпаторія) — місто кримськотатарської культури й релігійної історії Криму.
- Етногенез кримських татар — Ашик Умер є представником кримськотатарської культури, що виросла з описаного багатовікового етногенезу.
- Кримськотатарський народний танець — самобутня фольклорна хореографія кримськотатарського народу, до якого належить і творчість Ашика Умера.