Перейти до змісту

← На головну

Ашик Умер (кримськотатарський поет-акин, XVII ст.)

Ашик Умер (Абдулла Кендже-оглу; 1621, Гезлєв/Євпаторія — 1707) — найпопулярніший кримськотатарський поет-акин, автор понад 2000 віршів і поем, який здобув величезну славу ще за життя і визнаний першим у довгому ряду ашиків усього Османського регіону.

Огляд (Overview)

Ашик Умер народився 1621 року в Гезлєві (нинішня Євпаторія) у родині заможного хутровика Абдулли Кендже-оглу. Серед сотень імен тюркомовних поетів його ім'я стоїть у першому ряду найпопулярніших авторів. Дослідники та носії ашикської традиції визначають його першим у довгому ряду поетів-ашиків не лише Криму, а й усього Османського регіону. За своє життя Ашик Умер створив понад 2 тисячі віршів і поем. Помер 1707 року.

Ключові деталі / Підтеми

  • Походження: Син хутровика Абдулли Кендже-оглу, власника лавки та шанованого городянина Гезлєва. Народився 1621 року; немовля назвали старовинним кримськотатарським ім'ям Умер.
  • Навчання: Батько віддав його до престижного медресе при Ханській мечеті, проте наука не давалася хлопцю — він отримував погані оцінки й нарікання наставника Шерефі-ефенді.
  • Легенда про саз і небесну діву: За переказом, зневірений школяр пішов на старе кладовище, де вві сні йому з'явилася небесна діва, яка подарувала музичний інструмент — саз — і провістила долю поета. Прокинувшись, він знайшов поруч справжній саз, а невдовзі почав говорити віршами — так відкрився його поетичний талант.
  • Представлення хану: Умера було представлено хану Бахадиру Гіраю й обдаровано його милістю; після цього батько не перешкоджав обдарованості сина.
  • Ашикська музична традиція: У музичній культурі Кримського ханства Ашик Умер репрезентує ашикський напрямок — народно-поетичну та пісенну творчість поетів-співців, що акомпанували собі на сазі.
  • Мандри Сходом: Змужнівши, Ашик залишив рідне місто й вирушив у подорож країнами Сходу, бичуючи у своїх піснях звичаї сучасників. Найчастіше він бував у Коньї — суфійському центрі Османської імперії.
  • Повернення та смерть: Постарівши, багатий і знаменитий, повернувся до рідного міста; останні роки присвятив будівництву мечетей. Помер 1707 року біля стін однієї з них, яку відтоді назвали мечеттю Ашик Умер. За іншою версією, був похований на Карантинній косі в піщаному бархані біля моря.

Суперечності та відкриті питання

  • Щодо місця поховання джерело подає дві версії: біля мечеті, названої на його честь (Ашик Умер), або на Карантинній косі в піщаному бархані біля моря.

Джерела та посилання