Історія кримського виноробства (період ХЕАР 1957–1960)¶
Маловідомий період історії кримського виноробства, коли у 1957-1960 роках координаційний центр його розвитку знаходився в Херсоні у складі Херсонського економічного адміністративного району (ХЕАР). Саме тоді за рахунок республіканських коштів УРСР вдалося подолати повоєнний занепад галузі та закласти рекордні площі виноградників.
Огляд (Overview)¶
В історії кримського виноробства і виноградарства є маловідомий широкому загалу період, коли координаційний центр його розвитку знаходився в Херсоні — у складі Херсонського економічного адміністративного району (1957-1960). У ці роки промислові підприємства Херсонської, Миколаївської та Кримської областей були об'єднані в єдиний адміністративний район, а керівництво галуззю здійснював Херсонський раднаргосп.
Ключові деталі / Підтеми¶
- Створення ХЕАР: у 1957 році промислові підприємства Херсонської, Миколаївської і Кримської областей об'єднали в єдиний Херсонський економічний адміністративний район. По всьому СРСР такі райони очолювали ради народного господарства (раднаргоспи), що виконували функції ліквідованих профільних міністерств.
- Бюджетні права УРСР та вливання в економіку Криму: одночасно були розширені бюджетні права республік, тож левова частка українських грошей залишалася в Українській РСР. Кримська область, економіка якої перебувала в катастрофічному стані, почала отримувати величезні вливання з республіканського бюджету, у тому числі на підйом виноробної промисловості.
- Підпорядкування Херсонському раднаргоспу: у його віданні перебували господарства виноробного комбінату «Масандра», Кримського виноробного тресту та Симферопольського лікеро-горілчаного заводу.
- Рекордна закладка виноградників: протягом 1957-1960 років на півострові заклали 128 тисяч гектарів виноградників (більше, ніж за всю попередню історію Криму), а в 1960 році вийшли на 152,5 тисячі гектарів (у 9 разів більше порівняно з 1955 роком).
- Наукове уточнення сортименту: велося науково-дослідне визначення оптимального сортименту винограду залежно від природного районування; для Кримської області рекомендувалося близько 70 чистих сортів. Також проектувалася закладка вітрозахисних заслонів і насаджень плодових, горіхових, мигдалевих та кизилових порід.
- Підготовка «Золотої балки» та завершення періоду: розпочалася підготовка до створення Севастопольського виноробного комбінату «Золота балка» зі спеціалізацією на ігристих винах. З 1 червня 1960 року промисловість півострова перейшла у підпорядкування новоствореного Кримського раднаргоспу. Позитивний ефект діяльності раднаргоспів тривав недовго, однак саме в цей період вдалося подолати повоєнний занепад Кримської області.
Джерела та посилання¶
- Історія кримського виноробства — Публікація про «херсонський» період виноробства Криму (Державний архів Херсонської області, ф. Р-3266).
- Легенди вин: червоне столове «Алушта» — Публікація Максима Дубов'яза про гіпотезу походження винограду, легенду Голіцина та вино «Алушта».
- Вино «Алушта» (червоне столове) — Легендарне марочне сухо-столове вино Криму.
- Херсон — Місто, що у 1957-1960 роках було координаційним центром виноробної галузі Криму (ХЕАР).
- Садівництво та виноградарство в Криму — Програма та історія розвитку галузей на півострові після 1954 року.
- Джанкой — під Джанкоєм 1955 року «Масандра» відкрила своє відділення.
- Джимбалос — кримське діалектне слово на позначення осіннього збирання залишків винограду на прибраних виноградниках.
- Лев Голіцин — Князь-винороб, засновник шампанського виробництва в Новому Світі, будівничий погребів «Масандри» та виноробства в Сонячній Долині; його спадщина стала фундаментом для відродження галузі в ХХ ст.
- Кримська наука у перше повоєнне десятиліття — Інститут виноградарства і виноробства «Магарач» як провідна галузева наукова установа Криму післявоєнного періоду.
-
Стан сільського господарства Криму напередодні передачі Україні (1953) — стаття про довоєнний занепад виноградарства, що його мала відродити виноробна галузь після 1954 р.
-
Сонячна долина — унікальний виноробний мікрорегіон та батьківщина вин «Екім кара» («Чорний доктор») та «Чорний полковник».