← На головну

Чорноморський флот

Чорноморський флот — військово-морський флот на Чорному морі. Народження флоту в наприкінці XVIII століття тісно пов'язане з містом Херсон, а в період Української революції (1917–1918) флот став ареною гострої боротьби за українізацію під проводом Севастопольської української ради та більшовицької анархізації.

Огляд (Overview)

Місто Херсон, засноване 18 червня 1778 року, по праву називається колискою Чорноморського флоту. Могутні вали Херсонської фортеці, підсилені бастіонами й равелінами, артилерією з 220 гармат, підходили до самого берега Дніпра й надійно захищали цитадель — Чорноморське адміралтейство.

У 1917 році на тлі революційних подій на корабельних командах розгорнувся потужний український національний рух. Севастопольська українська рада та Чорноморський український військовий комітет висунули вимогу українізації ЧФ та підпорядкування його Українській Центральній Раді. Попри це, ліворадикальні елементи та «Центрофлот» захопили контроль над частиною екіпажів і розгорнули розгін українських інституцій та Червоний терор у Севастополі. Наприкінці квітня 1918 року після вступу українських та німецьких військ над суднами ЧФ замайоріли українські прапори.

Ключові деталі / Підтеми

• Первісток флоту «Слава Єкатерини»: 16 вересня 1783 року на воду спущено 66-гарматний лінкор — перший корабель Чорноморського флоту, збудований у Херсоні.
• Корабель «Святий Павел»: 12 жовтня 1784 року спущено на воду корабель 66-гарматного рангу, командиром якого став капітан 1-го рангу Федір Ушаков.
• Похід на Севастополь: після повного оснащення обидва кораблі взяли курс на нову чорноморську гавань — Севастополь. До складу флоту один за одним надходили 50-гарматні фрегати «Херсон», «Крим», «Хоробрий» та інші.
• Українізація та ескадрений міноносець «Завидний» (1917): На суднах створювалися українські ради (зокрема впливовий осередок на есмінці «Завидний»), що вимагали підпорядкування УЦР.
• Чорноморський виборчий округ (1917–1918): Для проведення виборів до Установчих зборів УНР на флоті було створено Чорноморський округ (із суднових і берегових команд).
• Більшовицька анархізація та розформування: У січні–лютому 1918 р. «Центрофлот» виступив проти УЦР, а більшовизовані матроси провели хвилю кривавого терору в місті. Наприкінці квітня 1918 року флот підняв українські прапори.
• Військово-морські полігони та залишкова мінна небезпека: ЧФ СРСР тривалий час використовував акваторію Чорного моря (зокрема поблизу мису Лукул) як випробувальні полігони. Необдумане скасування обмежень у 1990-х роках призвело до вибухів глибинних бомб і загибелі цивільних суден, зокрема сейнера «Шквал» у 1998 році.
• Загибель лінкора «Новоросійськ» (1955): 29 жовтня 1955 року внаслідок диверсії італійських плавців 10-ї флотилії MAS у Севастопольській бухті вибухнув і затонув флагман ЧФ СРСР «Новоросійськ» (колишній «Джуліо Чезаре»), загинуло 829 осіб.

Макет корабля «Слава Єкатерини». Автори Ю. Смирнов, М. Ломакін. Масштаб 1:100. Довжина – 50 см.

Суперечності та відкриті питання

Розділ не заповнюється — у наявних джерелах суперечлива інформація відсутня.

Джерела та посилання

• Херсон – колиска Чорноморського флоту — основне джерело про заснування флоту у Херсоні.
• «Що нам дала революція»: спроби єднання Севастополя з Україною у 1917-1918 рр. — джерело про українізацію ЧФ у 1917–1918 рр. та більшовицький терор.
• Севастопольська українська рада (1917–1918) — орган, що очолював українізацію флоту у 1917–1918 рр.
• Червоний терор у Севастополі (взимку 1918) — масові розстріли, вчинені більшовизованими матросами ЧФ.
• Херсонське адміралтейство — верф, де будувалися кораблі флоту.
• Федір Ушаков — командир корабля «Святий Павел».
• Таємниця «Адмірала Нахімова» (ядерні випробування біля Криму?) — Чорноморський флот, у навчаннях якого за версією нібито відбулось підводне ядерне випробування біля крейсера.
• Херсон — центр морехідної освіти на Півдні України — Морехідна освіта Херсона готувала кадри для комерційного флоту — складової морської традиції Чорноморського флоту.
• Кримські маяки — Маяки забезпечували безпеку мореплавства для Чорноморського флоту й торговельних суден; після анексії Криму 2014 року ЧФ РФ незаконно привласнив кримські маяки.
• Кримське бездоріжжя — постачання флоту під час Кримської війни залежало від сухопутних шляхів і гужового транспорту через блокаду портів.
• Авіація Чорноморського флоту — Історія корабельної та гідроавіації флоту на зорі її існування (Перша світова, рейд на Зонгулдак).
• Фрегат «Шахін Герай» — однойменний фрегат, що 1811 року в російсько-турецькій війні став трофеєм росіян і далі служив у складі Чорноморського флоту під тією ж назвою.
• Дельфіни Чорного моря — 1965 року у Севастополі створено військову базу з використання дельфінів; корабель ВМФ «Дельфін» (1926) полював на кита в Чорному морі.
• Дирижабль В-12 «Победа» над Чорним морем — 1916 року у Севастополі Чорноморський флот сформував повітроплавальний (дирижабельний) загін; 1945-го В-12 проводив розвідку мін над морем.
• Енергетика Криму — інфраструктура Чорноморського флоту потребувала електрифікації Севастополя (перша станція 1897–1899).
• Смертоносний дарунок моря — стаття про вибух радянської глибинної бомби на риболовецькому сейнері «Шквал» у 1998 р.
• Загибель флагмана — стаття Валерія Верховського про диверсію проти лінкора «Новоросійськ» у Севастополі.
• Мінна загроза та нерозірвані боєприпаси у Чорному морі — залишкова вибухонебезпека радянських військово-морських полігонів ЧФ.
• Загибель лінкора «Новоросійськ» — детальний опис трагедії у Севастопольській бухті 1955 року.
• Валеріо Боргезе — командир 10-ї флотилії MAS, організатор диверсійного підриву лінкора «Новоросійськ».
• Морське рибальство та рибна промисловість Криму — цивільне рибальство у Чорному морі, що зазнавало небезпеки через боєприпаси та полігони ЧФ.
• Сейнер «Шквал» — судно, затонуле внаслідок детонації боєприпасу з полігону ЧФ СРСР.
• Лінкор «Новоросійськ» — флагманський корабель ЧФ СРСР (колишній «Джуліо Чезаре»).