Перейти до змісту

← На головну

Використання Росією української культурної спадщини у війні проти України: кримський кейс

Аналіз системного використання Росією культурної спадщини тимчасово окупованого Криму як символічного капіталу у війні проти України. У статті розглянуто два показові кейси: інструментально політизоване використання Херсонесу Таврійського та кампанію з проголошення Керчі «найдавнішим містом Росії».

Огляд (Overview)

Після захоплення Криму у 2014 р. Росія розгорнула не лише конвенційну та гібридну війну, але й геокультурну — системне використання культурної спадщини окупованих територій для виправдання агресії та заперечення української ідентичності. Економічні втрати України від окупації є колосальними (10 млрд м³ газу з українських родовищ, бурові на $800 млн), проте геокультурна війна загрожує самому існуванню української суб'єктності. Кремль використовує символічний капітал кримських пам'яток для псевдоісторичного обґрунтування анексії та легалізації окупації на міжнародній арені.

Ключові деталі / Підтеми

Херсонеський кейс

  • Промова Путіна 18.03.2014: Квазіісторичне обґрунтування анексії через згадку Херсонесу як місця хрещення князя Володимира. Спроба символічно «прив'язати» Крим до «російської цивілізації».
  • Сакралізація заповідника (2015): Призначення директором протоієрея Сергія Халюти (липень 2015), який не мав професійної освіти. Протест М. Піотровського (Ермітаж). Після скандалу призначено науковця, але пам'ятку виведено у пряме підпорядкування Москви як «особливо цінний об'єкт культурної спадщини народів Росії».
  • Путінська «російська Мекка» (2017): Заява Путіна про необхідність створити з Херсонесу «русскую Мекку» — перенесення акцентів із православ'я на державність.
  • Кіпрська операція (2019): Використання Херсонесу через Дворянське зібрання Криму (А. Ушаков), Фонд «Культурна спадщина Криму», «Клуб друзів Херсонесу Таврійського» на Кіпрі з метою легалізації анексії в ЄС. Виставка «Святині Херсонесу» в Лімасолі та Нікосії. Посол України Б. Гуменюк назвав це «тактикою троянського коня».
  • Порушення законодавства: Незаконне переміщення предметів музейного фонду України за кордон, нелегітимні розкопки.

Керченський кейс

  • Кампанія «найдавнішого міста Росії» (з 2015): Після ювілею Дербента розпочато публічне просування Керчі (заснованого як Пантікапей, 610-590 рр. до н. е.) як «найдавнішого міста РФ». Джерело даних — незаконні розкопки Боспорської експедиції В. Толстікова.
  • Учасники: «Віце-прем'єр» Л. Опанасюк (січень 2016), «глава уряду» С. Аксьонов (червень 2016), директор Східнокримського музею-заповідника Т. Умріхіна, археолог О. Герцен (КФУ). Вчена рада Інституту археології РАН визнала дату заснування VII-VI ст. до н. е. (червень 2017).

Руйнування пам'яток Керчі

  • Мітридатові сходи (арх. Дігбі) — забивання паль у культурний шар під час «реставрації»; обеліск Слави (1944) — початок руйнування у 2018; колони античного портика на Мітридаті — демонтаж/пошкодження на початку 2019. Під загрозою — храм Іоанна Предтечі.
  • Компанія «Меандр» (Санкт-Петербург) — виграла тендер на «реставрацію» Мітридатських сходів у липні 2017. Демонтувала грифонів і чаші Романа Сердюка (лютий 2018), відбила історичну плитку, забила 1134 палі завдовжки 30 м для «зміцнення схилу» — без археологічних розкопок, хоча на схилі розташовувався акрополь Пантікапею. Понад 167 млн руб. витрачено неефективно: «реставрація» визнана провалом (вересень 2018). «Старі» грифони врятовано й перевезено до Керченського Лапідарію.

Суперечності та відкриті питання

  • В статті згадується «доповідь ЦРУ 1969 р.» та «Капшук» у контексті Херсонесу, проте зв'язок не є предметом розгляду в даному джерелі.
  • Різні версії щодо долі колон античного портика на Мітридаті (демонтовані через загрозу руйнування vs. впали та зазнали пошкоджень).

Джерела та посилання