Перейти до змісту

← На головну

Церковна унія в середньовічному Криму

Спроби об'єднання православної та вірменської церков із Апостольським Престолом у Римі у XII–XVIII століттях (зокрема після підтвердження Флорентійської унії 1439 року) та функціонування католицьких єпархій східного обряду на Кримському півострові.

Огляд (Overview)

Існування церковної унії у середньовічному Криму спростовує поширене твердження, що католицизм східного обряду (уніатство) з'явився на півострові лише наприкінці 1980-х років із виникненням громад Української греко-католицької церкви. Уже у XII–XV століттях у генуезьких володіннях Криму — перш за все у Кафі (сучасна Феодосія) — сформувалося багатоконфесійне середовище, де місцеві греки та вірмени тривалий час співіснували з італійською католицькою адміністрацією.

Після проголошення Флорентійської унії (6 червня 1439 р.) та її урочистого підтвердження в соборі Святої Софії в Константинополі (12 грудня 1452 р.), ініціатор унії кардинал Віссаріон за сприяння Папи Римського організував призначення єпископів східного обряду для православних греків у генуезькій Кафі. Окрім того, елементи унії фіксувалися в Херсонсько-Фульській єпархії та серед вірменської громади півострова.

Ключові деталі / Підтеми

  • Генуезький контекст і передумови унії:
  • Населення генуезьких поселень XII–XV століть (особливо Кафи) було переважно вірменським і грецьким. Генуезькі власті, прагнучи економічної стабільності, дотримувалися релігійної поблажливості до місцевих православних і вірмен.
  • Значна частина вірмен Криму визнала примат Папи Римського (поза Кафою вірменський патріарх визнав це ще у 1141 р.).

  • Підтвердження Флорентійської унії 1452 року на тлі насувної османської загрози дало генуезцям підстави посилити зв'язки місцевого православного населення з Римом.

  • Унійний престол Кафи та унійні єпископи:

  • Призначення ієрархів східного обряду започатковано за посередництвом кардинала Віссаріона (колишнього православного архієпископа Нікеї).
  • Перший безіменний унійний єпископ Кафи згадується у 1464–1465 роках.
  • У 1468 році Папа Павло II призначив єпископом Кафи Пахомія (колишнього архієпископа Амасії), який загинув від рук розбійників по дорозі з Риму.

  • 6 липня 1472 року Папа Сикст IV призначив єпископом Кафи місцевого священика Миколая, який прибув до міста наприкінці 1474 року.

  • Херсонська та Фульська унійні єпархії:

  • У працях історика Олександра Бертьє-Делагарда зазначається, що в середині XV — на початку XVI ст. занепалою Херсонською єпархією керував митрополит-«уніат», який мешкав у навколишніх генуезьких селах.

  • Останній уніатський єпископ Кафи (після османського завоювання 1475 р.) мав титул Фульського єпископа, щоб уникнути ототожнення з римо-католицьким єпископом Кафи та Солдаї (Судака). Цей титул фіксується у документах Константинопольського собору 1484 року.

  • Період XVI–XVIII століть та спадщина на початку ХХ століття:

  • За османського панування функціонування католицьких і вірменських громад у Кафі було обмежене, хоча Ватикан у 1493–1664 роках призначив вісім титулярних Кафських єпископів.
  • Польський дослідник Станіслав Бендлєвіч у своїй праці «З подорожі Кримом і Україною» зафіксував наявність греко-католицької церкви в Євпаторії на початку ХХ століття, на місці якої пізніше постав Свято-Миколаївський собор.

Джерела та посилання