Перейти до змісту

← На головну

Відродження кримського садівництва та виноградарства (1954–1958)

Після передачі Криму Україні 1954 року українське керівництво взяло курс на відродження занепалого за перше повоєнне десятиліття кримського садівництва й виноградарства, заклавши амбітні п'ятирічні плани розширення насаджень.

Огляд (Overview)

Після передачі Криму Україні (1954) українське керівництво взяло курс на відродження занепалого кримського садівництва й виноградарства. У перше повоєнне десятиліття (до передачі) російські переселенці не змогли опанувати південну агрокультуру, площі промислових садів і виноградників різко скоротилися, а врожайність упала нижче 20–25 ц/га. Україна, навпаки, поставила масштабні завдання з відновлення галузі впродовж 1954–1958 років.

Ключові деталі / Підтеми

  • Занепад у перше повоєнне десятиліття: переселенці з глибинних областей Росії не адаптувалися в спекотному й посушливому Криму та не опанували південну агрокультуру; кримські сади та виноградники перетворювалися на хащі й сухостій, площа промислових насаджень скоротилася у рази, а врожайність не перевищувала 20–25 ц/га (урівень продуктивності одного старого дерева яблуні Сари Синап).
  • Мотивація передачі Криму Україні: кремлівські вожді вважали, що врятувати занепалий Крим може лише передача його Україні; Микита Хрущов пов'язував відродження кримського садівництва та виноградарства з працьовитим українським народом (його вислів: відроджувати Крим здатні українці, які люблять сади та виноградники).
  • Довідка Москви Кириченку (січень 1954): на початку січня 1954 року Москва надала Першому секретареві ЦК КПУ Олексію Кириченку довідку про катастрофічний стан сільського господарства Кримської області (ще у складі РРФСР) — обґрунтування необхідності змін.
  • Лист Кальченка й Кириченка до Радміну СРСР (квітень 1954): уже на початку квітня 1954 року Голова Радміну УРСР Никифор Кальченко та Перший секретар ЦК КПУ Олексій Кириченко звернулися до Радміну СРСР та ЦК КПРС з листом «Про необхідність здійснення спеціальних заходів з відновлення сільського господарства, міст та курортів Кримської області».
  • Проект постанови про промислові сади: проект постанови «Про заходи з подальшого розвитку сільського господарства, міст та курортів Кримської області» передбачав щорічне зростання площі промислових садів на 10–12 тис. га — за 5 років майже вчетверо (для порівняння: 1940 року показник становив лише 12,3 тис. га, а за повоєнне десятиліття скоротився на кілька тисяч гектарів).
  • Переселення та кадри: за державною програмою залюднення Криму планувалося переселити з України близько 20 тис. сімей; для підготовки фахівців з 1954 року збільшили набір у сільгоспшколу при Кримській станції садівництва, Ялтинський с-г технікум та на факультет плодівництва і виноградарства Кримського с-г інституту (там само запровадили курси керівних кадрів).
  • Виноградарство (план 1954–1958): Україна поставила завдання за 5 років (1954–1958) посадити 10500 га нових виноградних плантацій (майже вдвічі до наявних; 1953 року було лише 7,1 тис. га проти 9+ тис. га 1940-го, урожайність упала з 355 ц/га до 20 ц/га), реконструювати 1975 га наявних насаджень, відремонтувати майже 10 тис. га зріджених плантацій; через брак власного посадкового матеріалу майже 6 млн саджанців планувалося завезти із Середньої Азії.

Джерела та посилання