Перейти до змісту

Газета «Радянський Крим»

Стислий підсумок: перша україномовна обласна газета Кримської області, заснована за рішенням Президії ЦК КПУ у вересня 1954 року та випущена у вересні–жовтні 1955 року як друкований орган Кримського обкому КПУ та обласної Ради депутатів трудящих.

Огляд (Overview)

Створення україномовної обласної газети «Радянський Крим» стало одним із головних рішень республіканського керівництва УРСР для формування українського інформаційного простору на півострові після його передачі у 1954 році. Незважаючи на саботаж та зволікання з боку місцевого кримського партапарату, ЦК КПУ домоглося виділення державних коштів, транспортного й друкарського обладнання, дозволу ЦК КПРС та встановлення передплатних лімітів по всіх районах і містах Кримської області (включно із Севастополем).

Ключові деталі / Підтеми

  • Постанова ЦК КПУ та ресурсна підтримка (20 вересня 1954 р.): Президія ЦК КПУ прийняла рішення «Про видання обласної газети «Радянський Крим» разовим накладом 20 тисяч примірників. Для організації редакції уряд зобов'язав Міністерство культури УРСР виділити 100 тис. крб, Держплан УРСР — 30 тис. крб на меблі, а також надати автомобіль «Победа».
  • Саботаж обкому та лист Миколи Подгорного (серпень 1955 р.): Через саботаж Кримського обкому КПУ на чолі з Дмитром Полянським вихід газети було зірвано (планувався на 1 листопада 1955 р.). Другий секретар ЦК КПУ М. Подгорний 2 серпня 1955 р. направив лист до ЦК КПРС, де наголосив: у Криму мешкає понад 200 тис. українців (25 % населення області, а у північних сільських районах — 35 %), чий попит на українську літературу й пресу стрімко зростає.
  • Запуск видання та передплатна кампанія (вересень 1955 р.): На початку вересня 1955 р. з Москви надійшов дозвіл. 30 вересня 1955 р. Кримський обком КПУ підписав постанову про вихід газети формати «Правди» періодичністю 5 разів на тиждень (разовий наклад 20 тис. примірників). З метою гарантованого поширення обком встановив обов'язковий ліміт передплати для міст та районів області в межах 450–1700 примірників.
  • Мовна калька та висвітлення пам'ятника Петру Кішці (травень 1956 р.): У репортажі від 28 травня 1956 р. про відкриття монумента у Севастополі газета висвітлила під заголовком «Пам'ятник Петру Кошці» прізвище українського матроса Петра Кішки як «Кошка». Це відображало як кадровий голод в українознавстві Кримської області, так і вимушену наявність мовних кальок через острах звинувачень у «буржуазному націоналізмі».
  • Порівняння з сучасним станом україномовного друку: У праці Петра Вольвача прицільна державна турбота УРСР 1950-х років про створення «Радянського Криму» протиставляється сучасному занедбанню єдиної україномовної газети «Кримська світлиця», яку після переведення з окупованого Сімферополя до Києва позбавили належного державного фінансування.

Джерела та посилання