Перейти до змісту

← На головну

Петро Кішка

Легендарний матрос першої статті Чорноморського флоту, розвідник, герой першої оборони Севастополя (1854–1855 рр.) під час Кримської війни, уродженець села Ометинці Вінницької області. В офіційному імперському та радянському дискурсі, а також на пам'ятнику в Севастополі його українське прізвище «Кішка» було піддане русифікації та зафіксоване як «Кошка».

Огляд (Overview)

Петро Маркович Кішка здобув славу винятково сміливими нічними вилазками у тил ворога, визволенням полонених та захопленням трофеїв під час 349-денної оборони Севастополя. Попри виразне українське походження матроса (рідне село Ометинці Ситковецького району Вінниччини), російська та радянська історіографія систематично перекручувала його прізвище на «Кошка», конструюючи міф про «руського воїна». Навіть у період «хрущовської відлиги» та українізації 1950-х років після передачі Криму Україні українськомовна обласна преса у Севастополі вживала заперечену русифіковану форму прізвища через системний опір та кадровий голод у мовознавстві.

Ключові деталі / Підтеми

  • Бойовий шлях та подвиги: Легендарний розвідник, матрос 30-го флотського екіпажу Чорноморського флоту. Відзначився сміливими вилазками, порятунком поранених товаришів і офіцерів, вилученням ворожої зброї та розвідкою бастіонів під вогнем ворога.
  • Пам'ятник у Севастополі (1956): Відкритий 26 травня 1956 року у новому сквері на Малаховому проспекті. Бюст встановлено на триметровому рожево-гранітному постаменті з бронзовою картушшю (автори проєкту В. П. Петропавловський, старші матроси В. і Йо. Кейдуки). На лицевому боці постаменту зроблено російськомовний напис: «Матрос Кошка Петр Маркович, Герой Обороны Севастополя». На відкриття монумента прибула делегація земляків з його рідного села Ометинці на Вінниччині.
  • Мовна русифікація в ЗМІ та публікаціях: Репортаж про відкриття монумента у газеті «Радянський Крим» (28 травня 1956 р.), незважаючи на вихід українською мовою, вийшов під заголовком «Пам'ятник Петру Кошці» та з використанням прізвища «Кошка» в усьому тексті. Це пояснювалося забороною повернення до питомих українських форм і острахом звинувачень у «буржуазному націоналізмі».
  • Експозиція вишиванки у Музеї панорами: Експозиція в музеї Севастопольської панорами («Оборона Севастополя 1854–1855 рр.») тривалий час починалася з вишиванки Петра Кішки як свідчення його українського коріння.
  • Історична паралель русифікації імен: Практика заміни українського прізвища «Кішка» на «Кошка» є елементом загальної імперської політики «украденого імені» (за термінологією Євгена Наконечного), коли мобілізованих українців у документах маркували як «русских» або перекручували їхні прізвища відповідно до російського правопису.

Джерела та посилання