Перейти до змісту

← На головну

Кримська православна єпархія

Кримська православна єпархія (історично охоплює церковні структури Криму) має глибокі історичні корені, що сягають апостольських часів та Константинопольського патріархату. Протягом століть православна церква на півострові пройшла шлях від п'яти самостійних візантійських єпархій до примусового переселення пастви та включення в синодальну структуру Російської православної церкви.

Огляд (Overview)

Поширення християнства в Криму розпочалося ще в першому столітті. Уже у 96 році, коли до Херсонеса було заслано Римського папу Климента, місцева християнська громада налічувала близько двох тисяч осіб. З IV по VIII століття на півострові сформувалися п'ять єпархій Константинопольського патріархату: Боспорська, Херсонеська, Фульська, Сурозька та Готська.

Згодом Готська єпархія об'єднала решту єпархій півострова й існувала до 1778 року, коли за ініціативи єпископа св. Ігнатій Готфійський відбулося переселення православного населення Криму до Російської імперії, що призвело до фактичної ліквідації давньої церковної структури. Після анексії Криму Росією в 1783 році його території підпорядкували Слов'янській та Херсонській єпархії (з кафедрою в Полтаві). Окрему Кримську єпархію у складі РПЦ було відновлено лише в 1859 році під час синодального періоду. При цьому Константинопольський патріархат ніколи офіційно не передавав кримські території під юрисдикцію Московського патріархату.

Ключові деталі / Підтеми

  • Давні візантійські єпархії (IV–VIII ст.):
  • Боспорська та Херсонеська єпархії: існували на півострові вже на початку IV столаття.
  • Фульська єпархія: заснована до кінця IV століття.
  • Сурозька та Готська єпархії: виникли у VIII столітті. Усі п'ять єпархій підпорядковувалися безпосередньо Константинополю.
  • Готська єпархія: Об'єднала Сурозьку та Херсонеську єпархії й проіснувала до 1778 року. Її історія завершилася виходом православних громад на чолі з митрополитом Ігнатієм Готфійським.
  • Канонічний статус та Московський патріархат: У 1686 році Київську митрополію було передано Московському патріархату з порушенням канонів (це визнав Вселенський патріарх Григорій VII у 1924 році). Проте Кримська єпархія ніколи не передавалася Константинополем Москві.
  • Південноукраїнські митрополії Вселенського патріархату: У XVII–XVIII ст. поруч із кримською Готсько-Кафською митрополією на підосманських теренах Півдня України діяли Браїльська (Проілавська) митрополія (під омофором якої перебувала Ханська Україна та Олешківська січ) та Кам'янецька митрополія (1681–1690).
  • Російський синодальний період (з 1783 року):
  • Після 1783 року Крим належав до Слов'янської та Херсонської єпархії з центром у Полтаві.
  • У 1859 році створено окрему єпархію РПЦ. У цей час у Росії не було патріарха, а церквою керував Синод через призначеного царем світського обер-прокурора (т. зв. «Санкт-Петербурзький обер-прокурорхат»), що суперечило традиційним канонам.

Джерела та посилання