Перейти до змісту

← На головну

Марк Твен

Марк Твен (Mark Twain, справжнє ім'я Семюел Ленггорн Клеменс, 1835–1910) — найвідоміший американський письменник, журналіст і гуморист. У 1867 році відвідав Крим на пароплаві «Квакер-сіті» під час середземноморського круїзу. Враження від руїн Севастополя після Кримської війни та аудієнції в імператора Олександра II у Ялті увійшли до книги подорожніх нотаток «Простаки за кордоном» (1869), яка стала національним бестселером і принесла Твену справжній літературний успіх.

Огляд (Overview)

Марк Твен (справжнє ім'я — Семюел Ленггорн Клеменс) народився 30 листопада 1835 року. У 1867 році, будучи журналістом, він дізнався про запланований круїз країнами Середземномор'я на американському пароплаві «Квакер-сіті». Щоб потрапити в подорож, знайшов спонсора та оформив її як журналістське відрядження одразу від двох газет — «Альта Каліфорнія» та «Нью-Йорк трибьюн». Так на пароплаві разом із паломниками до Ватикану й Палестини опинився «невіруючий пасажир під № 5» — журналіст і письменник Марк Твен.

Плавання тривало з 8 червня до 19 листопада 1867 року. Маршрут пролягав через Танжер, Францію, Італію, Грецію, Стамбул, але головною метою подорожі були Святі місця в Палестині. Крим став частиною цього маршруту завдяки теплим на той час відносинам між Російською імперією та Сполученими Штатами: під час Громадянської війни 1863 року Олександр ІІ направив дві ескадри до Нью-Йорка та Сан-Франциско (що розцінювалося як підтримка Лінкольна), а безпосередньо перед подорожжю, у 1867 році, Росія продала США Аляску.

Крим дивовижним чином вплинув на літературну долю письменника: саме «Простаки за кордоном» (1869) стали його першим великим успіхом. Пізніше з-під пера Твена вийшли «Принц і злидар», «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура», «Пригоди Тома Сойєра» та багато інших творів. Помер Семюел Клеменс у 1910 році.

Ключові деталі / Підтеми

  • Візит до Севастополя (1867): Твен прибув до Криму через 12 років після завершення Кримської війни. Як уродженець півдня США, він знав, до яких руйнувань призводить війна, але Севастополь приголомшив його: «Помпея збереглася набагато краще, ніж Севастополь. Куди не поглянеш, скрізь руїни, самі лише руїни! […] Жодного будинку нема, що не зазнав пошкоджень, жоден не лишився придатним для мешкання». Американські паломники тягли з собою військові реліквії: ядра, шомполи, осколки шрапнелі з Малахова кургану, Редана, Інкермана, Балаклави.

  • Аудієнція в Олександра II (Ялта): Після огляду Севастополя американці вирушили до Ялти, нагадуючи Твену Сьєрра-Неваду. У Ялті відбулася аудієнція в імператора Олександра II, під час якої Твен зачитав вдячне послання від імені американського народу. Імператор та імператриця наголосили на дружніх відносинах між країнами.

  • «Простаки за кордоном» (1869): Книга подорожніх нотаток, що принесла Твену національний успіх. Кримські враження стали її невід'ємною частиною. Саме цей дебютний бестселер проклав шлях до подальшої літературної слави.

  • Контекст російсько-американських відносин: Репутація росіян у цивілізованому світі була невисокою («підозріло ставилися до чужинців»), але до американців ставилися поблажливіше, ніж до європейців. Сполучені Штати не брали участі в Кримській війні на боці антиросійської коаліції, що пояснювало теплий прийом.

  • Безсмертя: Семюел Клеменс помер у 1910 році, але його літературний персонаж Марк Твен залишається безсмертним — як жартував сам письменник, «чутки про мою смерть дуже перебільшені».

Джерела та посилання

  • Крим у творах іноземної літератури: Янкі при дворі царя Олександра ІІ-го — стаття Валерія Верховського в газеті «Кримська світлиця» (2019, № 7-8), основне першоджерело про подорож Марка Твена до Криму.
  • Кримська (Східна) війна 1853–1856 рр. на Херсонщині — історична доба, руїни якої спостерігав Твен у Севастополі 1867 року.
  • Севастополь — місто, що вразило Твена масштабом руйнувань після Кримської війни.
  • Ялта — місто на Південному березі Криму, де Твен мав аудієнцію в імператора Олександра II.
  • Жуль Верн і Крим — інша стаття рубрики «Крим у творах іноземної літератури» про французького письменника-фантаста.
  • Луї Буссенар — стаття тієї ж рубрики про французького письменника-белетриста та роман «Зуави з Малахова кургану».
  • Беріл Бейнбрідж — стаття тієї ж рубрики про британську письменницю та роман «Майстер Джорджі» (Кримська війна).
  • Джаспер Ффорде — стаття тієї ж рубрики про валлійського письменника-фантаста з альтернативною Кримською війною.
  • Джордж Фрейзер — стаття тієї ж рубрики про шотландського письменника та цикл про Гаррі Флешмена.
  • Браян Ґарфілд — стаття тієї ж рубрики про американського письменника та роман «Золото Колчака».
  • Колін Маккалоу — стаття тієї ж рубрики про австралійську письменницю та «Володарів Риму».
  • Гарольд Лемб — стаття тієї ж рубрики про американського письменника та «козацький цикл».
  • Генріх Белль — стаття тієї ж рубрики про німецького письменника та кримський фронтовий досвід.
  • Андрій Щекун — головний редактор газети «Кримська світлиця», у якій опубліковано статтю про Марка Твена.
  • Майкл Муркок — стаття тієї ж рубрики про британського письменника-фантаста та цикл «Хроніки Хокмуна» (технофентезі) з кримським сюжетом (Сімферополь, Керч, «Укранія»).